Додаток 1

                                                                                                       до листа Міністерства освіти і науки України

                                                                                                         від 17.03.2022 № 1/3485-22

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з батьками, та особами що їх заміняють з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз під час війни з рф.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї - мін і вибухонебезпечних залишків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов'язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін, вибухонебезпечних предметів та замінованих об'єктів, як наслідок воєнних дій та військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - це трагічна реальність після завершення воєнних дій. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з'явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов'язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

бойові частки ракет;

авіаційні бомби;

артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

ручні гранати;

стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

піротехнічні засоби:

патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

вибухові пакети;

петарди;

ракети (освітлювальні, сигнальні); - гранати; - димові шашки.

саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

саморобні міни-пастки;

міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа - діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмета;

пересувати його або брати до рук;

розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет; - приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися після військових дій;

перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівцісапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників поліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника - негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття; - перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику закладу освіти:

У воєнний час може бути багато випадків телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Матеріали з мінної безпеки

Один день війни вартує щонайменше 5 дням розмінування. Люди зазнають травм та гинуть від мін та інших вибухонебезпечних предметів навіть за відсутності активних бойових дій. Число постраждалих щодня збільшується. Такі реалії сьогодення.

Кожен має знати, що загроза вибуху може бути прихована у непомітних і на перший погляд безпечних, побутових речах. Кожен має навчити дітей базових правил безпечної поведінки і дій у разі виявлення мін та інших вибухонебезпечних предметів. Саме знання цих правил допоможе врятувати не одне життя!

Та як пояснити дітям про небезпеку? Як попередити їх і захистити?

Звичайно, на допомогу прийде книга. Видавництво «Ранок» на замовлення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України створило унікальну книгу - навчальний посібник у вигляді коміксу, що допоможе дітям засвоїти важливі питання мінної безпеки.

Сюжет видання «Мінна безпека не без ПЕКа» допомагає максимально розкрити дуже складну й, на жаль, актуальну тему сьогодення. А поведінка головних героїв у ситуаціях, пов'язаних з мінами чи вибухонебезпечними предметами стає взірцем для наслідування й навчає правилам безпеки, знання яких може врятувати життя! Події розвиваються на планеті Чудасії, яка дуже схожа на Землю, проте дечим відрізняється. Головний герой - добрий і кмітливий песик на ім'я ПЕК, який був обдурений лиходієм Бенгом. Натомість, щоб потайки підкладати діточкам цікаві предмети та подарунки, Пек розкладав вибухівку! Планеті загрожувала біда! Через випадковість від міни постраждав сам собака. Його життя врятували дівчинка Ліка та її друг Макс. І звісно ж, вони потоваришували! Вони не лише самі правильно поводилися у небезпечних ситуаціях, а й пояснювали іншим жителям планети, яких правил важливо дотримуватись, щоб залишатися у безпеці.

Окрім вражаючого сюжету книжка містить інформаційні плакати, які для наших героїв служать інструкціями на тему мінної безпеки. Саме завдяки ним читачі дізнаються про:

• основні правила безпечного поводження з мінами та ВНП;
• можливі місця знаходження мін та ВНП;
• форми та кольори найпоширеніших мін та ВНП;
• можливі причини та наслідки вибуху;
• основні правила безпечного поводження у випадку виявлення мін та ВНП, іншого невідомого предмета;
• дії у випадку перебування людини у небезпечній ситуації (наприклад, на території мінного поля).

Але й це ще не все! Читати та засвоювати матеріал буде набагато простіше, якщо «включитися» безпосередньо у процес. Саме тому у книжці є завдання з наліпками й інтерактивні додатки у режимі онлайн. Такі активності ще більше зацікавлять дітей і допоможуть їм краще засвоїти необхідні знання. Крім того, за QR-посиланнями можна перевірити свої знання або переглянути корисне відео.

Видання рекомендоване до читання маленьким українцям і їхнім батькам, адже воно навчає правилам поведінки в небезпечних ситуаціях, містить цінні поради і інформаційні плакати, що допоможуть краще запам'ятати та засвоїти алгоритм дій при зустрічі з мінами, вибухонебезпечними та підозрілими предметами, і зрештою зберегти життя https://www.ranok.com.ua/info-prazdnichnye-raskraski-kniga-3-snegurochka-5640.html та https://www.ranok.com.ua/info-prazdnichnye-raskraski-kniga-3-snegurochka-5640.html

Обережно! Вибухонебезпечні предмет

Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров'ю людей, а також системам життєзабезпечення населення. Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;
• боєприпаси, до яких належать:

- бойові частки ракет та їх аналоги (освітлювальні, сигнальні);

- авіаційні бомби;артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби (петарди, димові та освітлювальні шашки, вибухові пакети):

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

• саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У разі виявлення вибухонебезпечних предметів, необхідно:

• негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів);
• вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
• позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет та огородити його від сторонніх осіб в тому числі дітей. Для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тканини тощо;
• повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета;
• очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.

Категорично забороняється:

• торкатися підозрілого предмету або пересувати його;
  • заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
  • здійснювати на підозрілий предмет звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання;
  • намагатися самостійно знешкоджувати знахідку.

Пам'ятайте, що у разі виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно відразу повідомити про це за номером «101» або «102» та ні в якому разі не намагатися самостійно ідентифікувати знайдені боєприпаси.

МВН НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області Сергій ЯЦЕНКО

«Радіація. Захист населення в умовах виникнення радіоактивного забруднення території мешкання»

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки. Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), унаслідок радіаційної аварії.

Дії у випадку підвищення радіації (введення відповідних режимів):

Режим 1- підвищення до 0,12-0,3 мР/год (1,2-3 мкЗв/год):

• Обмеження перебування дітей на вулиці, розміщення їх у приміщеннях під наглядом дорослих.
• Введення спеціальних режимів роботи дитячих закладів.
• Герметизація приміщень (вікон, дверей) та вентиляційних труб (що сполучені з зовнішньою середою), димоходів і т.п..
• Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, білизни, документів та цінних речей.
• Обмеження знаходження дорослого населення на вулиці.
• Застосування засобів захисту органів дихання - респіраторів.
• Організація санітарних бар'єрів при вході в приміщення щодо зняття верхнього одягу та перевзування.
• Обмеження лісокористування, заборона мисливства та риболовлі.
• Дезактивація територій, пило придушення, запобігання обпилення відкритої місцевості.
• Введення спеціальних обмежень для автотранспорту щодо з'їздів на узбіччя та руху по дорогам без покриття.

Режим 2- підвищення 0,3-1,5 мР/год (3-15 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 1 та додатково:

• проведення йодної профілактики дітям.
• Заборона населенню знаходитись на вулиці без нагальної потреби.
• Застосування спеціального одягу (чоботи, плащі, накидки)та респіраторів.
• Обмеження вживання їжі місцевого виробництва.
• Підготовка лікувальних закладів до роботи в спеціальних умовах (підготовка протирадіаційних препаратів, дезактивуючи розчинів і т.п.).

Режим 3- підвищення до 1,5-15 мР/год (15-150 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 2 та додатково:

• Проведення йодної профілактики всьому населенню.
• Часткова евакуація населення (діти, вагітні жінки).

Режим 4- підвищення до 15-100 мР/год (150-1000 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 3 та додатково:

18. Евакуація населення, крім особового складу оперативно-рятувальних та спеціалізованих формувань ЦЗ.

Режим 5 -100 мР/год (1000 мкЗв/год) потребує повного виконання попередніх режимів та проводиться повна евакуація населення.

Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки?

• негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів;
• не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
• зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення - закрийте всі вікна та двері;
• проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;
• уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
• зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;
• перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов'язку, верхній одяг, гумові чоботи;
• з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно - зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою змесіть з нього радіоактивний пил та вимийте водою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином типу ІПП-8, який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;
• дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Важливі поради

• У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
• Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
• Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволожену марлева пов'язку, хустинку; для захисту шкіри - спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

МВН НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області Сергій ЯЦЕНКО

«Індивідуальні засоби захисту органів дихання»

    Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) – спорядження, що призначається для носіння користувачем для забезпечення його захисту від впливу однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров'я.

При надзвичайних ситуаціях техногенного та воєнного характеру ЗІЗ повинні захищати користувачів від впливу бойових отруйних речовин (БОР), небезпечних хімічних речовин (НХР), радіоактивних речовин (РР) та біологічних речовин (БР).

За призначенням ЗІЗ поділяються на:

• засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) – протигази, респіратори, додаткові патрони;
• одяг спеціальний захисний.

За принципом дії ЗІЗ поділяються на:

• фільтруючі;
• ізолюючі.

Фільтруючі ЗІЗОД – очищують повітря, що вдихається, до концентрацій шкідливих речовин які не перевищують граничнодопустимих концентрацій (ГДК), за допомогою фільтрів, які входять у конструкцію ЗІЗОД, і містять поглинаючі чи фільтруючі матеріали. До таких пристроїв належать респіратори та протигази.

Фільтруючі ЗІЗОД складаються з двох основних частин: пристрою (фільтр), що очищує повітря яке вдихається або подачу чистого повітря чи кисню з незабрудненого джерела (дихальний шланг), і лицьової частини, що підводить чисте повітря до органів дихання.

За конструктивним оформленням усі фільтруючі ЗІЗОД поділяються на два типи: фільтрувальні чвертьмаски, півмаски, у яких фільтруючий елемент (ФЕ) одночасно є лицьовою частиною, і патронні, що мають відокремлену лицьову частину і фільтруючий елемент.

Фільтруючі ЗІЗОД класифікують:

а) за функціональними властивостями для захисту:

• тільки органів дихання – респіратори (чвертьмаски, півмаски);
• органів дихання, зору та шкіри обличчя – маски з фільтруючими пристроями;
• органів дихання, зору та шкіри голови – шолом-маски з фільтруючими пристроями та фільтруючі пристрої з капюшоном для саморятування (саморятівники);
• органів дихання, зору та шкіри дітей віком до 1,5 року – дитячі захисні камери

б) за захисними властивостями для захисту:

• тільки від аерозолів (пил, дим, туман) – протиаерозольні респіратори та півмаски;
• від газів і пару – протигазові респіратори та півмаски, маски та шолом-маски з фільтруючими пристроями (протигази);
• від аерозолів, газів і пару – протигазоаерозольні респіратори та півмаски, протигази, саморятівники

в) за способом подачі повітря:

• ЗІЗОД без нагнітання повітря;
• ЗІЗОД із моторовими повітронагнітальними фільтруючими пристроями;

г) за призначенням для захисту при НС:

• формувань ЦЗ та працюючого населення;
• непрацюючого дорослого населення;
• дітей віком від 7 до 16 років;
• дітей віком від 1,5 до 7 років та осіб з послабленим здоров'ям із моторовими повітронагнітальними пристроями і без них;
• дітей віком до 1,5 року із моторовими повітронагнітальними пристроями.

Для захисту працівників на шкідливих виробництвах та населення в зонах зараження НХР застосовуються промислові респіратори та протигази.

Фільтруючі протигази поділяються на цивільні, які призначені для захисту населення від БОР, РР, БР та промислові – для захисту від НХР.

Протигази складаються з лицьової частини (маски, шолом-маски), забезпеченої клапанами видиху і вдиху та відокремлених протигазових коробок (фільтрів), які приєднуються до лицьової частини безпосередньо або через дихальний шланг.

Ізолюючі ЗІЗОД – такі, за допомогою яких органи дихання ізолюються від зараженого повітря, а повітря для дихання подається з джерела дихальної суміші, що є складовою частиною ЗІЗОД, або повітря для дихання надходить із зони, де воно відповідає санітарним нормам (шлангові протигази).

Ізолюючі ЗІЗОД застосовують у разі недостатньої об'ємної частки кисню (при роботах у замкнутому просторі, приміщеннях малого об'єму), невідомого складу або концентрації шкідливої речовини або коли потрібний вищий ступінь захисту, ніж можуть забезпечити фільтруючі ЗІЗОД.

МВН НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області              Сергій ЯЦЕНКО

«Пожежна безпека у побуті»

Майже кожній пожежі можна запобігти! Для цього слід обов'язково обговорити в сім'ї не тільки заходи щодо запобігання пожежі, а й порядок дій у разі її виникнення: спосіб виклику пожежної допомоги, гасіння пожежі в початковій стадії, безпечні маршрути виходу з приміщення.

З огляду на це слід запам'ятати й виконувати основні вимоги пожежної безпеки:

• не куріть у ліжку;
• пильнуйте за станом та справністю електромережі;
• у разі виходу з приміщень не залишайте увімкненими телевізори, праски, обігрівачі, пральні машини тощо;
• не перевантажуйте електромережу, не вмикайте одночасно побутові споживачі великої потужності, не використовуйте саморобні чи несправні побутові електроприлади;
• не залишайте дітей без нагляду та не дозволяйте їм бавитися сірниками, запальничками та іншими небезпечними побутовими предметами;
• подбайте про захист помешкання при користуванні пічним опаленням: вчасно ремонтуйте печі, оштукатурюйте каміни, розмістіть перед топковим отвором негорючий металевий лист розміромне не менше 0,5 м x 0,7 м, попіл з топок необхідно заливати водою та виносити у спеціально відведені місця, не висипати поблизу будівель;
• монтаж та встановлення газового обладнання повинні виконувати виключно фахівці відповідного профілю;
• при виявленні у приміщенні запах газу слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу і провітрити приміщення. До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати електроприлади.

Пам'ятайте: чимало пожеж, особливо з трагічними наслідками, виникають уночі, тому щовечора необхідно:

• вимкнути всі можливі електропобутові та газові прилади;
• упевнитися, що безпосередньо біля ліжка, впритул до ковдри, не стоять електричні прилади;
• переконатися, що вогонь у печах догорів;
• зачинити двері в кімнату.

Існує кілька обов'язкових правил дій при пожежі та порядок їх виконання, незалежно від місця виникнення пожежі:

• Перша особа, яка виявила виникнення пожежі, повинна негайно повідомити про це службу порятунку за номером телефону –101(112). При цьому необхідно назвати повну адресу об'єкта (починаючи з населеного пункту), вказати кількість поверхів будівлі (кількість під'їздів), місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище та номер телефону для зворотного зв'язку;
• Вжити заходів по евакуації людей та збереження матеріальних цінностей;
• Вжити (по можливості) заходи до гасіння (локалізації) пожежі;
• У разі необхідності, викликати інші аварійно-рятувальні, допоміжні служби (102-поліція, 103-медична, 104 -газорятувальна тощо);
• Повідомити про неї керівника підрозділу (дорослих, власника, тощо);
• Забезпечити зустріч та надання консультацій службам порятунку, що прибувають на місце події.

МВН НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області Сергій ЯЦЕНКО

«Правила перетину блокпостів»

Блокпост – це посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на в'їзді/виїзді на територію, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим.

На блокпостах облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті. До складу посту можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які, відповідно до закону, залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Правила перетину блокпостів, рекомендовані ЗСУ та Національною поліцією України.

Правило 1: зменшити швидкість автомобіля. Це дозволить співробітникам ЗСУ, Нацполіції, Тероборони завчасно побачити номерний знак автомобіля та людей в салоні. Крім того, враховуйте перешкоди на блокпостах, які необхідно об'їхати. Врешті-решт, ще одна з перших реакцій водія на блокпост — бачу і зменшую швидкість, що демонструє вашу неконфліктність та безпеку.

Правило 2: завчасно підготувати документи для перевірки. Найголовніше — це паспорт громадянина України та технічний паспорт на автомобіль. Перший документ дозволяє перевірити особу. Другий документ дозволяє перевірити, чи цей автомобіль не викрадений мародерами або диверсантами. Бажано ці документи покласти так, щоб за ними не довелося тягнутися у приховані кишені в нижній частині автомобіля. Адже це може викликати додаткове напруження та підозри до вашої особи: що ви намагаєтесь дістати — документи чи пістолет? Крім того, підготуйтесь до перевірки паспортів всіх інших людей, що перебувають в салоні автомобіля. А вже далі, за необхідності та запитом перевіряючих, потрібно надати решту документів: водійські права, поліс страхування тощо.

Правило 3: вимкнути фари автомобіля. Це потрібно з двох причин. По-перше, так автомобіль не буде засліплювати людей на блокпості. По-друге, це теж буде наче перша реакція — мовляв, «побачили блокпост, реагуємо на нього, зменшуємо швидкість, вимикаємо фари». Врешті-решт, це буде перший сигнал до взаємодії з перевіряючими на блокпосту.

Правило 4: увімкнути аварійну сигналізацію. Аналогічно до вимог правила вище – один з перших сигналів до того, що помітили блокпост та реагуєте на нього. Крім того, ще буде сигналом для водіїв автомобілів позаду, щоб вони також почали реагувати: зменшувати швидкість, готувати документи до перевірки тощо.

Правило 5: не проводити фото- або відеознімання. Фактично блокпост — це напіввійськовий об'єкт: там перебувають представники силових структур, що мають не тільки перевіряти автомобілі, але й зупиняти ворога. Тому не варто надавати ворогу інформацію про облаштування блокпосту, кількість людей на ньому, територію тощо. Навіть якщо людина не прагне зробити це навмисне, одна публікація фото або відео з блокпоста в соціальних мережах може вартувати життів тих, хто зараз там знаходиться.

Правило 6: без дозволу військових не виходити з автомобіля. Поки люди перебувають в автомобілі, вони локалізовані в одному місці, так їх легше контролювати. Крім того, людина обмежена у просторі: з салону автомобіля важко дістати та націлити на військового автомат або кинути гранату. Це правило цілком побудоване на бажанні військових убезпечити себе. На жаль, але це реалії військового часу.

Правило 7: чітко відповідати на поставлені запитання. Це правило побудоване вже на людській психології та поведінці мозку. Перша й найшвидша відповідь зазвичай є правдивою — мозок її швидко формує. А якщо доведеться брехати, то мозок починає обмірковувати різноманітні варіанти та пов'язувати їх між собою — отже відповіді виходять не чіткими та повільними. Запитання зазвичай досить прості, навіть базові: звідки їдете та куди прямуєте, в кого проживали та де будете жити на новому місці. В таких запитання важливі не самі відповіді, а швидкість та чіткість цих відповідей. Якщо людина каже все доволі чітко та зрозуміло, відповідає швидко — то, найімовірніше, говорить правду. Тож інші питання не знадобляться.

Правило 8: бути готовим на вимогу відкрити багажник та надати можливість оглянути салон автомобіля. Якщо у перевіряючих будуть підозри, ви маєте надати згоду на перевірку багажника та салону. Ніхто не буде копирсатися у ваших особистих речах, якщо вони не будуть викликати підозру. Тому не варто використовувати речі з камуфляжем, перевозити вогнепальну зброю та великі ножі. У даному випадку перевірка проста і займає декілька секунд: нічого підозрілого — їдьте далі. Можливо це буде неприємно та образливо для вас, але уявить собі, що така перевірка зможе виявити диверсантів, які хочуть завезти зброю чи вибухівку у ваше місто. Уявили? І тоді за таку перевірку ви скажете «дякую».

МВН НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області Сергій ЯЦЕНКО

Памятка! Дезактивація

Дезактивація - усунення радіоактивних речовин із поверхонь до величин, безпечних для людини. Техніка, майно, одяг, територія, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. Вона буває часткова та повна.

Часткова дезактивація техніки та одягу - це видалення радіоактивних речовин з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація – це видалення радіоактивних речовин наступними методами:
- змивання РР дезактивуючими розчинами, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів; змивання РР струменем води під тиском;- знищення РР газокрапельним потоком;
- знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, змоченими у дезактивуючому розчині, воді і розчинниках;
- змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо.

Дезактивація споруд проводиться обливанням водою.

Обливання починається з даху і ведеться з верху вниз. Особливо приділяють увагу вікнам, дверям, карнизам та нижнім поверхам будинків.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обливання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням.

Починати дезактивацію слід зі стелі. Стелю, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином

Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

Засоби, які використовуються для дезактиваціі

• Селан-2(3;4) гелеподібний, плівкоутворюючий засіб;
• раік-паста;
• Бар'єр розчин;
• АБСП миюче-чистячий засіб (Аналог СФ-2У ), ДЕЗ1-5, СелОРС паста, пінно аерозольні: ФОН-П(ПОВ), ФОН- К(кож. покрови), ФОН_Е (електрообладнання);
• Раддез (радез) розчин призначений для ефективної дезактивації кожних покровів людини та різних поверхонь обладнання, приміщень, металоконструкцій і т.д від радіоактивних загрязнень. Раддез (радез) розчин характеризується простотою використання та можуть бути вткористанісму аварійних ситуаціях безпосередньо на рабочому місці;

мийний порошок СФ-2У — від білого до жовтого кольору, добре розчиняється у воді при t=+10-15°С. Для дезактивації техніки використовується 0,15% водний розчин СФ-2У; - порошок СН-50 — суміш спеціальних речовин; - пасти РАС-1, форетіла, лабеміда, - мийні засоби: "Новость", "Лотос", "Кристал". У Чорнобилі використовувались: сульфанол (СФ-2У) - 0,5 - 0,6%; щавелева кислота 0,5 - 1,5%; трилон Б 0,3 - 0,4%; глиноділомід 15 - 20%; - дихлорамін ДТ-2 (ДТХ-2) — кристалоподібний порошок жовто-білого кольору із запахом хлору. У воді не розчиняється, у діхлоретані розчиняється добре. При додаванні у сухий діхлорамін